підпити

ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю. Яновський); Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (М. Стельмах); Березін десь хильнув через край, поліз уночі купатися і втопився (Я. Гримайло); — Сидоре, я до тебе маю діло, — каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Панас Мирний); Дехто побував уже.. в шинку, дехто і геть-то хлебнув (Панас Мирний); — От клятий Барилка! І тут свого не пропустив. Таки напросився... Тепер він уріже! (В. Кучер); Усі були раді з такої вигадки; інші аж реготали: клюкнули вже зранку добре (П. Куліш).

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

підпити

Значення в інших словниках