підпухати

ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм., ОБПУХА́ТИ рідше; ПІДПУХА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ (трохи); ПІДТІКА́ТИ (від незначного підшкірного крововиливу). — Док.: опу́хнути (опу́хти), напу́хнути, спу́хнути (спу́хти), обпу́хнути (обпу́хти), підпухнути, припу́хнути, підтекти. (П'ятиокий:) Вогнем опекло... Пухне... язик пухне. (Архип:) Бджола за язика вкусила (Л. Дмитерко); Важка була людська мука, ноги опухали, руки німіли (Ю. Яновський); Ноги вже менше болять і не так напухають (Леся Українка); Його широке синювате обличчя починало брякнути з самогону (І. Микитенко); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах); Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар). — Пор. 1. набрякати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпухати — підпуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпухати — -ає, недок., підпухнути, -не; мин. ч. підпух, -ла, -ло і підпухнув, -ухнула, -ухнуло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпухати — ПІДПУХА́ТИ, а́є, недок., ПІДПУ́ХНУТИ, не; мин. ч. підпу́х, ла, ло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати. Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар); Очі підпухли так, що втратили симетрію (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. підпухати — ПІДПУХА́ТИ, а́є, недок., ПІДПУ́ХНУТИ, не; мин. ч. підпу́х, ла, ло; док. Трохи або в окремих місцях пухнути; припухати. Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (Гончар, Людина.., 1960, 82); Очі підпухли так, що втратили симетрію (Вільде, Сестри.., 1958, 31). Словник української мови в 11 томах