підпушити
ЗБИВА́ТИ (легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пишним), СПУ́ШУВАТИ, РОЗПУ́ШУВАТИ, ПУШИ́ТИ, ПІДПУ́ШУВАТИ (трохи). — Док.: зби́ти, спуши́ти, розпуши́ти, підпуши́ти. Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки (К. Гордієнко); Подобрілий, задоволений тато спушує сіно, щоб малому було м'яко, неквапом сідає на своє місце (Ю. Хорунжий); Переодягнувшись, Іван причесався гребінцем і взявся розпушувати над лобом кучерявого чуба (Л. Юхвід); Він вибрав собі бажану постіль і почав пушити (О. Досвітній); Підпушувати зачіску.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпушити — підпуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпушити — див. підпушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпушити — ПІДПУШИ́ТИ див. підпу́шувати. Словник української мови у 20 томах
- підпушити — ПІДПУШИ́ТИ див. підпу́шувати. Словник української мови в 11 томах
- підпушити — Підпуша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю. Словник української мови Грінченка