1. Словник синонімів української мови

підробка

ПІДРО́БКА (підроблена річ), ІМІТА́ЦІЯ, ФАЛЬСИФІКА́Т, ФАЛЬСИФІКА́ЦІЯ, ФАЛЬШИ́ВКА розм., ЛИ́ПА розм. (фальшива річ). М. Драгоманов висував вимогу перед фольклористами очищати скарби героїчного епосу від підробок (з журналу); Праворуч стояли розп'яття з імітації слонової кості (переклад С. Масляка); Гадку, висловлену якось Іваном Франком, що саме думи цього циклу були фальсифікатами, ми ніяк не можемо прийняти (М. Рильський); Власне Андрій не стільки полюбляв справжній чай, як різні фальсифікації, що їх спеціально готував для нього Марко (М. Трублаїні); Історія підробок, мабуть, така ж давня, як і самі речі. Ще в рабовласницькому Римі були дуже поширені різноманітні фальшивки (з журналу); — Посвідкам нашим ніхто не повірить, знайшовши в нас зброю... — недбало сказав Чаленко. — А у вас хіба теж "липа"? (О. Слісаренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підробка — (підроблена річ) імітація, фальсифікація, фальсифікат, фальшивка, розм. липа. Словник синонімів Полюги
  2. підробка — підро́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. підробка — (річ) фалшивка, імітація, фальсифікація, ф. липа, шахер-махер, (щось підсунуте) підміна, ок. підсув; (дія) підробляння, підроблення, фалшування. Словник синонімів Караванського
  4. підробка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підробити, підробляти, підроблювати 1). 2》 Те, що виготовлене як фальшива подоба чого-небудь; підроблена річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підробка — ПІДРО́БКА, и, ж. 1. Дія за знач. підроби́ти, підробля́ти, підро́блювати 1. Одні говорили, що він судився за вбивство.., інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  6. підробка — (англ. knock off) незаконне копіювання товарів, що мають зареєстровану торгову марку, тобто захищені авторським правом, або мають фірмовий знак. Економічний словник
  7. підробка — ПІДРО́БКА, и, ж. 1. Дія за знач. підроби́ти, підробля́ти, підро́блювати 1. Одні говорили, що він судився за вбивство.., інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів (Тют. Словник української мови в 11 томах
  8. підробка — рос. подлог злочин, який полягає у виготовленні фальшивого документа або внесенні в офіційний документ явно неправдивих відомостей, а також у зміні змісту, характеру і призначення документа підчистками, поправками тощо. Розрізняють... Eкономічна енциклопедія