1. Словник синонімів української мови

підсаджувати

ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док.: приживи́ти, підсади́ти, прищепи́ти, защепи́ти діал. ущепи́ти (вщепи́ти) діал. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти (чубуки винограду), плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); А чи не можна підсадити на хворе око шматок слизової, взятої у померлої людини? (з журналу); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); Он ту яблуневу гілку, де снігу замети білі, Ти сам щепив із сусідом (А. Малишко).

САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.: посади́ти, усади́ти (всади́ти), усадови́ти (всадови́ти) розм. розсади́ти, підсади́ти, присади́ти, примости́ти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого-то й з-під лави виганяють (прислів'я); — Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш); Тіні зганяє (Харон), що там скрізь по лавах довжелезних сиділи, і на розчищене місце Енея великого садить (М. Зеров); Андрущенко, піймавши Настю за лікоть, став усаджувати її поруч себе (О. Гончар); Через хвилину, прикуривши, він всадовив мене на м'якій канапці (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсаджувати — підса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсаджувати — -ую, -уєш, недок., підсадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Допомагати кому-небудь сісти на щось високе, піднятися кудись. 2》 Саджати до кого-, чого-небудь, поміщати поруч або в одному приміщенні з кимсь. || розм. Саджати чи брати в машину, на віз і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсаджувати — ПІДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь сісти на щось високе, піднятися кудись. Лізуть хлопці, дряпаються на дуба, один одного підсаджує (С. Словник української мови у 20 томах
  4. підсаджувати — ПІДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Допомагати кому-небудь сісти на щось високе, піднятися кудись. Лізуть хлопці, дряпаються на дуба, один одного підсаджує (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах