підсичувати

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. (значно збільшувати); ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЧУВАТИ діал. (про силу, потужність); ПІДВИ́ЩУВАТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ розм. (перев. про ціну, оплату); НАРО́ЩУВАТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. про темпи, силу і т. ін.). — Док.: збі́льшити, побі́льшити, дода́ти, прибі́льшити, прибі́льшати, доба́вити, приба́вити, підда́ти, примно́жити, намно́жити, підси́лити, поси́лити, підсити́ти, підви́щити, підня́ти, підійня́ти, нагна́ти, нарости́ти, піднести́. — Посівні площі треба збільшувати. Але це зараз не може бути генеральною лінією. Треба збільшувати врожай (М. Чабанівський); Пісня до роботи додає охоти (Леся Українка); Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (І. Нечуй-Левицький); — Ми примусимо атом давати електричну енергію, рухати криголами,.. множити врожаї наших нив і садів (Н. Рибак); — На мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсичувати — підси́чувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. підсичувати — -ую, -уєш, недок., підситити, -ичу, -итиш, док., перех., діал. Підсилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсичувати — ПІДСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., що, діал. Підсилювати. Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до божевільності [божевілля] (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. підсичувати — ПІДСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех., діал. Підсилювати. Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до бо-жевільності (Коб., І, 1956, 90). Словник української мови в 11 томах