підспід

НИЗ (нижня частина предмета); СПІД, ДІЛ, ПІДСПІ́Д розм. (нижня частина предмета, ближча до землі або якоїсь іншої основи). З низу і майже до верху вікна були замуровані (С. Чорнобривець); Вибудовані були башти, обвішані з вершечка до самого споду коралами (М. Коцюбинський); Дівчата обстругували стіни, — які з долу, які з кобилиць угорі (А. Головко). — Пор. 2. дно.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підспід — підспі́д іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підспід — -поду, ч., розм. Те саме, що спід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підспід — ПІДСПІ́Д, по́ду, ч., розм. Те саме, що спід. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною, мовчки пишається одна з одної і з гладенької темно-каштанової кори, і з ясного підсподу густозеленого листя (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. підспід — ПІДСПІ́Д, по́ду, ч., розм. Те саме, що спід. Отарка молоденьких лип загородилася високою сосною, мовчки пишається одна з одної і з гладенької темно-каштанової кори, і з ясного підсподу густозеленого листя (Ю. Янов., Мир, 1956, 144). Словник української мови в 11 томах