підстібати

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ (ПІДХЛЬО́СКУВАТИ) розм., НАГЛИ́ТИ діал. (змушувати швидше щось робити). — Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти (підстібну́ти), підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); — Чого ж замовк? — покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп'ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ'яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); — Швидше там! — наглив Підпара (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстібати — підстіба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстібати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Пристібати до чого-небудь знизу або збоку. 2》 розм. Підганяти, стьобаючи чим-небудь гнучким. || перен. Квапити, змушувати швидше діяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстібати — ПІДСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Пристібати до чого-небудь знизу або збоку. 2. розм. Підганяти, стьобаючи чим-небудь гнучким; // перен. Квапити, змушувати швидше діяти. Словник української мови у 20 томах
  4. підстібати — ПІДСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Пристібати до чого-небудь знизу або збоку. 2. розм. Підганяти, стьобаючи чим-небудь гнучким; // перен. Квапити, змушувати швидше діяти. Словник української мови в 11 томах