підтинатися

ПІДГИНА́ТИСЯ (про ноги — згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля тощо), ПІДКО́ШУВАТИСЯ, ПІДТИНА́ТИСЯ, ПІДТО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док.: підігну́тися, підкоси́тися, підітнутися (підтя́тися), підточи́тися. У неї від тяжкої праці підгиналися ноги (С. Скляренко); У молодиці ноги підкосилися від такої звістки (Л. Яновська); Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись — упала (Марко Вовчок); — Ноги підточилися у мене, але я зібрала всю волю (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтинатися — підтина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтинатися — -ається, недок., підтятися і підітнутися, підітнеться, док. 1》 Втрачаючи силу, пружність, згинатися, підгинатися (про ноги, коліна). 2》 тільки недок. Пас. до підтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтинатися — ПІДТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДТЯ́ТИСЯ, ПІДІТНУ́ТИСЯ, підітне́ться, док. 1. Втрачаючи силу, пружність, згинатися, підгинатися (про ноги, коліна). Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись – упала (Марко Вовчок). 2. тільки недок. Пас. до підтина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підтинатися — ПІДТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДТЯ́ТИСЯ і ПІДІТНУ́ТИСЯ, підітне́ться, док. 1. Втрачаючи силу, пружність, згинатися, підгинатися (про ноги, коліна). Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись — упала (Вовчок, І, 1955, 45). 2. тільки недок. Пас. до підтина́ти. Словник української мови в 11 томах