підшивати

ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав (ковдру) рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; — Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). — Пор. 1. обшива́ти.

ПРИБИВА́ТИ (прикріплювати цвяхами до чогось), ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ рідше, ПРИШИВА́ТИ спец.; НАБИВА́ТИ (перев. на щось зверху); ПІДБИВА́ТИ, ПІДШИВА́ТИ рідше (також зі споду); ПРИКО́ВУВАТИ (щось металеве до чогось). — Док.: приби́ти, прицвяхува́ти, приши́ти, наби́ти, підби́ти, підши́ти, прикува́ти (прику́ти рідко). Підставив (Мишко) розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І. Микитенко); Овдій прицвяховував штахетини. Городив огорожу (Є. Гуцало); Свекор.. витяг з кишені іржавий гвіздок і з двох ударів обухом пришив дошку куди слід (Л. Первомайський); — Показав (швець), як каблук набивати, — ото й молоти рік по каблукові (Ю. Збанацький); Сидів (швець) на довбаному стільчику і міцними бруслиновими гвіздками підбивав якомусь здоровому дядькові відірвану підметку (М. Стельмах).

ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. (так, щоб шов був непомітний); ПІДТО́ЧУВАТИ (наскрізною строчкою); ПІДШИВА́ТИ (знизу, з вивороту); ПІДМЕ́ТУВАТИ (метаючи). — Док.: пришити, приточи́ти, доточи́ти, надста́вити, приста́вити, пристрочи́ти, наштукува́ти, приштукува́ти, підточити, підши́ти, підмета́ти. Позавчора Дарка ходила на горище пришити петлю до чохла (Ірина Вільде); — Проворний, бігати вмієш?.. — запитав у Миколи хазяїн обмундирувальної майстерні. — Будеш приточувати вушка до чобіт... (з газети); — Каблуки там та халяву пристрочити, підошву прилагодити — це в мене, як яєчко, виходило (Ю. Збанацький).