підшийок

ПІДГРУ́ДДЯ (відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ, ПІДГО́РЛИНА рідше, ПІДШИЙОК розм. Шкіра (хворих) тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з журналу); То були пишні воли, що вола аж до землі звисають (П. Куліш); Гребінь у нього (півня) сяяв перестиглим воском калини, а підгорля просвічувалося од сонячного проміння (Є. Гуцало); Максим різко змахнув ножем, надрізав кабанові підгорлину (В. Дрозд).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підшийок — підши́йок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підшийок — -йка, ч., розм. Те саме, що підгруддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підшийок — ПІДШИ́ЙОК, йка, ч., розм. Те саме, що підгру́ддя. Словник української мови у 20 томах
  4. підшийок — ПІДШИ́ЙОК, йка, ч., розм. Те саме, що підгру́ддя. Словник української мови в 11 томах
  5. підшийок — Підшийок, -йка м. = підгірля. Рудч. Чп. 250. Словник української мови Грінченка