підіймач

ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підіймач — підійма́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підіймач — -а, ч., тех. Пристрій, механізм для піднімання вантажів і людей; ліфт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підіймач — ПІДІЙМА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій, механізм для піднімання вантажів та людей; ліфт. Кліть підіймача за кілька хвилин доставила нас на поверхню (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. підіймач — ПІДІЙМА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій, механізм для піднімання вантажів та людей; ліфт. Кліть підіймача за кілька хвилин доставила нас на поверхню (Рад. Укр., 3.VІ 1967, 3). Словник української мови в 11 томах