підірватися
НАДІРВА́ТИСЯ (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги), ПІДІРВА́ТИСЯ, НАДСАДИ́ТИСЯ, ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм., НАДСІ́СТИСЯ розм. рідше, УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ розм. рідше. Надірватися на важкій роботі; — Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (О. Копиленко); — Та що, — кажу я, — будете самі мучитися? ..Ще надсадитеся абощо (І. Франко); — Не піднімайте, бо підвередитесь! — сказав гість (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. надрива́тися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підірватися — підірва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підірватися — див. підриватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підірватися — ПІДІРВА́ТИСЯ див. підрива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
- підірватися — ПІДІРВА́ТИСЯ див. підрива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
- підірватися — Підрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10. Словник української мови Грінченка