1. Словник синонімів української мови

пірник

ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИК діал. Обтрусила (мати), обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю. Мартич); — А я нині вранці бачив медівники в пекарні... (М. Коцюбинський); Дітворі малій.. пірники й мандрики (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірник — пі́рник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. пірник — I п`ірник-а, ч., діал. Пряник. II пірн`ик-а, ч., заст. Те саме, що пенал 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пірник — ПІ́РНИК, а, ч., діал. Пряник. Дітворі малій .. пірники й мандрики (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. пірник — Пі́рник, -ка = пря́ник, -ка пірни́к, -ка = пена́л, -ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пірник — ПІ́РНИК, а, ч., діал. Пряник. Дітворі малій.. пірники й мандрики (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. пірник — Пірник, -ка м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24. Словник української мови Грінченка