пісенний

НАСПІВНИ́Й (про голос, звуки і т. ін. — мелодійно-протяжний); СПІВУ́ЧИЙ, СПІВЛИ́ВИЙ, СПІ́ВНИ́Й рідше (схожий на спів); ПІСЕ́ННИЙ (схожий за ритмом на пісню). Рудий невгамовець родом був з Галичини, приніс у Великі Стави наспівну мову, нечувані в краї дніпровськім пісні (В. Большак); Голос у неї був тихий, якийсь співучий та ласкавий (Панас Мирний); Владика щось писав та й писав, а земний клечальний передзвін, зазивний і співливий,.. щиро тішив його (О. Ільченко); Над колгоспним током пливе, гойдається пісенний гул молотарки (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісенний — пісе́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пісенний — [п'ісен:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. пісенний — -а, -е. Прикм. до пісня 1). || Схожий на пісню (у 1 знач.). || Схильний до співання пісень. Пісенний вернісаж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісенний — ПІСЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пі́сня 1. Завдання розширення музичного “словника” сучасності за рахунок нових пісенних інтонацій повинно вирішуватися в тісному зв'язку з іншими .. творчими проблемами (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. пісенний — Пісе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пісенний — ПІСЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пі́сня 1. Завдання розширення музичного «словника» сучасності за рахунок нових пісенних інтонацій повинно вирішуватися в тісному зв’язку з іншими.. творчими проблемами (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах