піткнути

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИ розм., ТИ́ЦЯТИ розм., ТИ́ЦЬКАТИ розм. рідше, ТИ́РИТИ розм. (недбало або нашвидку). — Док.: засу́нути, запха́ти, ти́кнути, ткну́ти, піткну́ти, ти́цьнути. Він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Ю. Збанацький); Засуваю голову під подушку і сплю (М. Коцюбинський); — Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її (книжку) з столу й ткнула куди між другі (Панас Мирний); В'ється (Хоцінський) коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піткнути — піткну́ти дієслово доконаного виду ткнути розм. Орфографічний словник української мови
  2. піткнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Те саме, що ткнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піткнути — ПІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Те саме, що ткну́ти. – І те таки правду сказать, що нашого братчика куди не піткни, хоч у науку, хоч у яке ремество, то з нього путь буде (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. піткнути — ПІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Те саме, що ткну́ти. — І те таки правду сказать, що нашого братчика куди не піткни, хоч у науку, хоч у яке ремество, то з нього путь буде (Кв.-Осн., II, 1956, 69). Словник української мови в 11 томах