пічкурник

ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Ну який з мене домосід? (П. Дорошко); Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде (Словник Б. Грінченка); — Якого біса мені тут сидіти! — здивувався Бульба.. — Щоб я став гречкосієм, пічкуром (О. Довженко); — Реєстровці життям своїм жертвують, а якийсь пічкурник хутірський лежить і живіт свій гріє (І. Ле); Хай товариство сміється з мене, що я отаманства відбіг, що я домонтар, бабій (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пічкурник — пічку́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови