піяти

СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. про солов'я); КУКУРІ́КАТИ (про півня). Десь-не-десь по дворах співали півні (А. Головко); Високо в небі виспівував жайворонок (І. Муратов); Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (О. Копиленко); Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина); Ще кури не піяли, як він (Федір) зірвався (В. Стефаник); Пташки співали і свистали усюди по гаю (П. Куліш); Пташки та соловейки в вербах аж лящать, неначе дружки на весіллі (І. Нечуй-Левицький); Тьохкає, аж розлягається в саду соловейко (М. Коцюбинський); То кукурікали дзвінкими голосами, то зривались.. молоденькі півники, не витягували не тільки ноти, а й півноти (Ю. Збанацький). — Пор. де́ркати, скрекота́ти, 1. цвірі́нькати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піяти — пі́яти дієслово недоконаного виду співати розм. Орфографічний словник української мови
  2. піяти — і піти, пію, пієш, недок., розм. Те саме, що співати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піяти — ПІ́ЯТИ і ПІ́ТИ, пі́ю, пі́єш, недок., розм. Те саме, що співа́ти 1. Любив він слухать на зорі, як піють півні у дворі (В. Сосюра); – Та не будуть бачити, як сади цвітуть, та не будуть чути, як солов'ї піють (Г. Косинка); Вдова гостей перепроша. Словник української мови у 20 томах
  4. піяти — пі́яти 1. ірон. співати (м, ср, ст) 2. натяками висловлювати докори; дорікати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. піяти — Його й кури там запіють. Він дуже забариться з тою роботою. Півні піють коло півночі. Зле там ся діє, де півень мовчить, а курка піє. Лихо там, де у хаті старшинує жінка, а не чоловік. Кожен піє, як уміє. Хто як уміє, так співає, чи говорить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. піяти — ПІ́ЯТИ і ПІ́ТИ, пі́ю, пі́єш, недок., розм. Те саме, що співа́ти 1. Любив він слухать на зорі, як піють півні у дворі (Сос., II, 1958, 434); — Та не будуть бачити, як сади цвітуть, та не будуть чути, як солов’ї піють (Кос. Словник української мови в 11 томах
  7. піяти — Піяти, -пію, -єш гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Грин. ІІІ. 258. Піють кури перші, піють і другі. Грин. III. 375. Словник української мови Грінченка