разно

ДРУ́ЖНО (об'єднавши свої сили спільно), ЗЛА́ГОДЖЕНО, ОДНОСТА́ЙНО, ЗЛА́ДНАНО розм., ЛА́ДНО розм., ЯК ОДИ́Н, ВОДНО́, РА́ЗНО діал. — Дружно до роботи ставатимете. Дружно й радість ділитимете (А. Головко); Споруджували (солдати) плоти, діяли швидко і злагоджено (П. Кочура); А люди закачали рукава, Взялись до праці одностайно люди (М. Рильський); Владно ритм тримати, зладнано ступати Кличе голос сурем, повнозвучна мідь (М. Бажан); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Ми стали, стали як один у нерозривне праці коло (В. Сосюра); Вони рухаються водно. Вони думають водно (Ю. Смолич); Разно посувається вперед військо (М. Коцюбинський).