ремісний

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Й розм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам'яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремісний — ремісни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. ремісний — -а, -е, рідко. Те саме, що ремісничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремісний — РЕМІСНИ́Й. Словник української мови у 20 томах
  4. ремісний — РЕМІСНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що ремісни́чий. Ольвія була великим ремісним та культурним центром, вела широку торгівлю з грецькими містами та племенами Східної Європи (Наука.., 12, 1965, 8). Словник української мови в 11 томах