ретроград

РЕАКЦІОНЕ́Р (прибічник політичної реакції), НАЗА́ДНИК розм., РЕТРОГРА́Д книжн.; МРАКОБІ́С, ОБСКУРА́НТ книжн. (запеклий ворог прогресу, культури, науки). Та мало хіба як паплюжили прогресивну молодь і ретрогради, і ті, кому подавай прогрес, мов біфштекс по-гамбурзькому (Ю. Шовкопляс); "Москвофіли" на Малорусі являються просто вільними чи невільними обскурантами (М. Драгоманов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретроград — ретрогра́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ретроград — -а, ч., книжн. Ворог прогресу, всього передового; реакціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ретроград — РЕТРОГРА́Д, а, ч., книжн. Ворог прогресу, всього передового; реакціонер. Не подумайте, що я ретроград. Але ж без поваги до того, що зроблено старшими, без добрих традицій наша молодь далеко не піде (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. ретроград — ретрогра́д (від лат. retrogradus – той, хто задкує) ворог прогресу, реакціонер; той, хто прагне повернення старого, людина з відсталими поглядами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ретроград — РЕТРОГРА́Д, а, ч., книжн. Ворог прогресу, всього передового; реакціонер. Не подумайте, що я ретроград. Але ж без поваги до того, що зроблено старшими, без добрих традицій наша молодь далеко не піде (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 54). Словник української мови в 11 томах
  6. ретроград — рос. ретроград (латин. retrogra-dus — той, хто йде назад, задкує) — 1. Противник руху вперед, прогресу, реакціонер. 2. Людина із застарілими поглядами, хто прагне повернення минулого. Eкономічна енциклопедія