риболовецтво

РИБА́ЛЬСТВО (ловіння риби), РИБОЛО́ВЛЯ, РИБОЛО́ВСТВО, РИБА́ЛКА розм., РИБА́ЦТВО розм., РИБОЛОВЕ́ЦТВО розм. — Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж краще на волі, ніж під панами... (М. Коцюбинський); На риболовлю ходить її син, Юрко (С. Чорнобривець); Добували вони собі хліб риболовством і полюванням на дикого звіра (П. Куліш); — Колись, маленькою, мене брали на рибалку, як талісман на щастя (В. Собко); Звичайно, все завершується знову його відчайдушним рибацтвом. Тільки зайдеться про це, як мова Порфирова одразу переходить на самі вигуки та жестикуляції (О. Гончар); — От ви мені.., — почав Оксентій, встряваючи в розмову про методи риболовецтва, — може, до ладу відповісте, спасибі вам, на самий главний вопрос? (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риболовецтво — риболове́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови