розважатися
ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Котляревський); — Напрацюєшся цілий тиждень — у неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський); Тут всі по волі забавлялись (І. Котляревський); Веселе козацтво розважалося (Я. Качура); — Радіти треба всьому дому. Співати й звеселятися, Іване Володимировичу (О. Довженко); — Пор. раді́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розважатися — розважа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розважатися — див. пиячити Словник синонімів Вусика
- розважатися — -аюся, -аєшся, недок., розважитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Займаючись розмовами, справами і т. ін., відволікатися від чогось гнітючого, важкого, неприємного. 2》 Веселитися, проводити час в якихось забавах, розвагах, потішатися чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розважатися — РОЗВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Займаючись розмовами, справами і т. ін., відвертати свою увагу від чогось гнітючого, важкого, неприємного. Хоч .. Словник української мови у 20 томах
- розважатися — РОЗВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Займаючись розмовами, справами і т. ін., відволікатися від чогось гнітючого, важкого, неприємного. Хоч.. не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати.. Словник української мови в 11 томах