розважитися
ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Котляревський); — Напрацюєшся цілий тиждень — у неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський); Тут всі по волі забавлялись (І. Котляревський); Веселе козацтво розважалося (Я. Качура); — Радіти треба всьому дому. Співати й звеселятися, Іване Володимировичу (О. Довженко); — Пор. раді́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розважитися — розва́житися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розважитися — див. розважатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розважитися — РОЗВА́ЖИТИСЯ див. розважа́тися. Словник української мови у 20 томах
- розважитися — РОЗВА́ЖИТИСЯ див. розважа́тися. Словник української мови в 11 томах
- розважитися — Розважатися, -жаюся, -єшся сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав. Кв. І. 89. 2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Словник української мови Грінченка