розвернутися

ПОВЕРТА́ТИСЯ (роблячи поворот, змінювати свою позу, ставати обличчям або спиною до когось, чогось), ОБЕРТА́ТИСЯ, РОЗВЕРТА́ТИСЯ, НАВЕРТА́ТИСЯ розм., ЗВЕРТА́ТИСЯ заст. — Док.: поверну́тися, оберну́тися, розверну́тися, наверну́тися, зверну́тися. Чую, що я ревную. Повертаюсь до неї плечима і даю собі слово, що між нами тепер кінець (М. Коцюбинський); Їй дуже хочеться подивитись на його лице, а він не обертається (І. Нечуй-Левицький); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (О. Донченко); Нелегко було (хлопцям) крутити лебідку. Та застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова (І. Ле); Куди звернувся я? Дощі! Дощі і мряка! Куди дивлюся я? (М. Хвильовий).

ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ, РОЗВЕРТА́ТИСЯ, РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ розм., ШИРОЧІ́ТИ розм., ПОЛЯГА́ТИ заст.; ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, СЯГА́ТИ (на велику відстань). — Док.: простягти́ся (простягну́тися), просте́ртися, розпросте́ртися, розпросто́ритися, простели́тися (просла́тися), постели́тися, розстели́тися, розки́нутися, розлягти́ся, розверну́тися, розпласта́тися, полягти́, продо́вжитися, сягну́ти. Простягається нива, Розлягається лан І на схід, і на захід, Наче той океан! (В. Бичко); Обернись на захід — будеш весь у місті, обернись на схід — будеш весь у полі, що простерлося ген-ген аж до голубих обрисів Карпат (Ірина Вільде); Там, попереду, стояла ватага старих дебелих осокорів, і вже за ними розпростерлось горбкувате поле (Є. Гуцало); На два кілометри завширшки, велично і владно розпросторилась велика вода (В. Козаченко); Степ простелявся до обрію, скільки сягало око (Л. Дмитерко); Високе й широке небо простилалося над великою й широкою землею (Б. Грінченко); Назустріч стеляться степи, ліси, хатки з садками, повз вікна миготять стовпи з блискучими дротами (Н. Забіла); За економією слався до кінця села широкий вигін (І. Нечуй-Левицький); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи (Григорій Тютюнник); Левада наче пірнала в зелені верби та сади, що розкинулись по широкій розложистій долині понад Россю (І. Нечуй-Левицький); На горі за лісом розвернулось рівне, як скатерть, поле (І. Нечуй-Левицький); Широкий степ в міжріччі Дінця і Оскола! На схід, на південь і на північ він розпластався величезними масивами, забарвленими в ясно-зелений і чорний колір (П. Автомонов); Голубі простори Чернігівщини. Широчіють лани, біжать переліски, стеляться килими неозорих лук (з газети); (Козаки:) Коні біжать, земля дрижить, Степи полягають; Козаченьки-запорожці На татар виїжджають (І. Нечуй-Левицький); Катер ішов вздовж берега, і Зуб майже не заходив до каюти, замислено дивлячись на громаддя гір, що сягали аж до обрію (І. Багмут).

РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про значні маси людей, військові підрозділи — зайнявши певний простір, місцевість, зупинитися для відпочинку, підготовки до дальшого пересування, певних дій і т. ін.), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, ОТАШУВА́ТИСЯ рідше, ДИСЛОКУВА́ТИСЯ військ., ОТАБОРИ́ТИСЯ розм., РОЗВЕРНУ́ТИСЯ розм. — Недок.: розташо́вуватися, розміщуватися (розміща́тися), дислоко́вуватися, ота́борюватися, розверта́тися. Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах (І. Нечуй-Левицький); А під кручею.. діялось щось незвичайне.. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом (О. Гончар); (Коваль:) Еге! Ну, то на отій самій могилі колись-то, йдучи з Молдавії на Подолію, оташувався зі своїм військом преславний гетьман Іван Підкова (М. Кропивницький); Полк дислокувався у заболочених лісах поблизу Ладозького озера (П. Автомонов); До Єлизаветграда прибули (чумаки) під вечір, ..отаборились на Поштовому тракті (Д. Косарик); "Глянь униз..." — гуконув голос. Чіпка зирнув... Коло його розвернулося сонне царство люду (Панас Мирний).