1. Словник синонімів української мови

розвиднюватися

СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати. Почало світати... Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло (Панас Мирний); Благаю Бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду (Т. Шевченко); Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко); Іще надворі й не сіріє, А Клим уже до річки йде (С. Воскрекасенко); Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (І. Нечуй-Левицький); На сході починає світліти. Яскравіше вимальовуються корпуси і димар тартака (С. Чорнобривець); На сході світлішало (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвиднюватися — розви́днюватися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. розвиднюватися — СВІТАТИ, дніти, сіріти, благословлятися на світ, зоріти; (- темряву) ясніти, світлішати; П. вияснюватися, з'ясовуватися. Словник синонімів Караванського
  3. розвиднюватися — див. розвиднятися Словник синонімів Вусика
  4. розвиднюватися — див. розвиднятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розвиднюватися — РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ див. розвидня́тися. Словник української мови у 20 томах
  6. розвиднюватися — РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ див. розвидня́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. розвиднюватися — Розви́днюватися, -нюється гл. безл. = розвиднятися. Словник української мови Грінченка