1. Словник синонімів української мови

розгодинюватися

ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм., ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ розм. рідко, РОЗГУ́ЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́погодитися, розпого́дитися, ви́яснитися, проясни́тися, ви́годинитися, перехма́рити розм. роз'ясни́тися, розгоди́нитися, ви́гулятися, розгуля́тися. Починало випогоджуватись (Л. Юхвід); Зранку сіялася дрібненька мжичка, але згодом випогодилося (А. Хижняк); Вже й розпогодилось, умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля (М. Стельмах); Де і хмари подівалися, і вп'ять (знову) вияснилося (Г. Квітка-Основ'яненко); У долині лежав ще густий смерк, але за кілька хвилин вияснюватиметься й тут (Ю. Смолич); Надворі виднішало та прояснювалось (І. Нечуй-Левицький); З полудня ж наче вигодинюється (Є. Гуцало); Після надокучливих дощів розгодинилось (І. Цюпа); Вигулюється там, а тут іще запнуто.. Дощ іде (П. Тичина); Ось розгулялося, і Сонце з хмари блись (Є. Гребінка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгодинюватися — розгоди́нюватися 1 дієслово недоконаного виду звільнятися від хмар — про небо розм. розгоди́нюватися 2 дієслово недоконаного виду розпогоджуватися безос. Орфографічний словник української мови
  2. розгодинюватися — I вигодинюватися, випогоджуватися, вияснішати, виясняти, погодитися, погожіти, прояснішати, прояснюватися, прояснятися, розпогоджуватися, розхмарюватися, роз'яснюватися, яснішати II див. випогоджуватися Словник синонімів Вусика
  3. розгодинюватися — -юється, недок., розгодинитися, -иться, док., розм. 1》 Звільнятися від хмар, туману. 2》 Робитися ясним, погожим; розпогоджуватися. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгодинюватися — РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИ́НИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Звільнятися від хмар, туману. Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. розгодинюватися — РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИ́НИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Звільнятися від хмар, туману. Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Мирний, І, 1949, 339); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. розгодинюватися — Розгодинюватися, -нюється сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у. Словник української мови Грінченка