розгорлатися

РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. (багато й довго); РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм. (про птахів). Тадзьо, котрий у третій кімнаті сидів досі тихо, нагадав собі буки і розкричався заново (О. Маковей); Він не хотів розуміти. Розшумівся, як самовар, що ось-ось має збігати (М. Коцюбинський); — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? (І. Нечуй-Левицький); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (О. Гончар); Старі вантажники гримнули на них: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб); Перекупки чогось розґвалтувались на базарі (Словник Б. Грінченка); Коняка злякалася крику й понесла, Ситник розгукався ще більше (П. Загребельний); — Хіба я водюся з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний); Дитина роззіпалась (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорлатися — розгорла́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розгорлатися — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. розгорлатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати горлати, галасувати; розгаласуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгорлатися — РОЗГОРЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати горлати, галасувати; розгаласуватися. Старі вантажники гримнули на них [юнаків]: – Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. розгорлатися — РОЗГОРЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати горлати, галасувати; розгаласуватися. Старі вантажники гримнули на них [юнаків]: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 454). Словник української мови в 11 томах