розгорітися

РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ (РОЗТЛІ́ТИСЯ) розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). — Недок.: розгоря́тися (розгора́тися), розпа́люватися (розпаля́тися), розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися (роздима́тися). Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорітися — розгорі́тися 1 дієслово доконаного виду запалати; засвітитися; посилитися розгорі́тися 2 дієслово доконаного виду почервоніти; прийти в стан збудження Орфографічний словник української мови
  2. розгорітися — [розгоур’ітиес'а] -гориц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розгорітися — див. розгорятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгорітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ див. розгоря́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розгорітися — о́чі розгоря́ються / розгорі́лися у кого. 1. Чий-небудь погляд, вигляд виражає почуття задоволення, захоплення і т. ін.; хтось радіє або стає збудженим. Треба бачити, як розгоряються у Костя очі, коли зайде мова про голубів! (О. Фразеологічний словник української мови
  6. розгорітися — Розгорі́тися, див. розгоря́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розгорітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ див. розгоря́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. розгорітися — Розгорятися, -ряюся, -єшся сов. в. розгорітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. У печі вже розгоряється. Харьк. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 371. 2) Быть въ жару. Г. Барв. 345. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер, вже Гриць помер. Чуб. V. 428. Словник української мови Грінченка