розгром

БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, — це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); — Заходимо, а там (у хаті) цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).

ПОРА́ЗКА (невдача у бою, боротьбі, спортивних змаганнях тощо); РОЗГРО́М (перев. у бою, війні — велика, остаточна поразка). Хлопець почував себе хоробро, видно, прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький); День шостого грудня, початок зими, — Це другий удар наш — розгром (ворога) під Москвою! (І. Нехода). — Пор. 1. прова́л.