роздутий

ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (який уявляється, сприймається більшим, ніж є в дійсності), ГІПЕРБОЛІЗОВАНИЙ книжн., ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ книжн., РОЗДУ́ТИЙ розм., РОЗДМУ́ХАНИЙ розм., ДУ́ТИЙ розм.; УТРИ́РУВАНИЙ книжн. (доведений до крайньої міри вияву). Володя зітхнув з перебільшеною журливістю (Ю. Бедзик); Санаторійна зона водночас відкрита і закрита система; це — реальність і фантастика, які сплелися в гіперболізованому клубку-символі (М. Хвильовий); Цей молодик має славу талановитого науковця. Але слава та скоростигла й роздута (Ю. Шовкопляс); Роздмуханий успіх, дуті "особливі" п'ятірки не можуть стати чимсь тривалим і постійним (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздутий — розду́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздути. 2》 у знач. прикм.Який палає внаслідок припливу повітря. 3》 у знач. прикм. Який збільшився в об'ємі, роздувся. 4》 у знач. прикм., перен., розм. Навмисне перебільшений. || Навмисне завищений, збільшений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздутий — РОЗДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розду́ти. Закривавлений до погруддя старий широколобий вовцюган лежав у чагарнику, з-під його м'ясом роздутого живота стирчали кінчики прим'ятої трави (М. Стельмах); Штат табірного начальства не був роздутий (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. роздутий — РОЗДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розду́ти. Закривавлений до погруддя старий широколобий вовцюган лежав у чагарнику, з-під його м’ясом роздутого живота стирчали кінчики прим’ятої трави (Стельмах, І, 1962, 208)... Словник української мови в 11 томах