розжарений

ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів'я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум'я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти (Сонце) палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжарений — (який став дуже гарячим) розпечений, розпалений, розігрітий. Словник синонімів Полюги
  2. розжарений — розжа́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. розжарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжарити. 2》 у знач. прикм. Надто гарячий. || Який пече сильніше, ніж звичайно. 3》 у знач. прикм. Розпашілий, розпалений від перенапруженості, утоми і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжарений — РОЗЖА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розжа́рити. Береться тінями розжарене вогнем і працею обличчя парубка (М. Стельмах). 2. у знач. прикм. Надто гарячий. Словник української мови у 20 томах
  5. розжарений — РОЗЖА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́рити. Береться тінями розжарене вогнем і працею обличчя парубка (Стельмах, І, 1962, 120). 2. у знач. прикм. Надто гарячий. Словник української мови в 11 томах