роззброїти

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззброїти — роззбро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роззброїти — див. роззброювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати. Словник української мови в 11 томах