роззброїти
РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззброїти — роззбро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- роззброїти — див. роззброювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати. Словник української мови у 20 томах
- роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати. Словник української мови в 11 томах