розкабалити

ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.: ви́зволити, звільни́ти, розкріпа́чити, розкабали́ти, ослобони́ти. Шарпнувся крик із наболілої невільницької душі: Чом не йдете визволяти нас із тяжкої неволі? (А. Головко); (Кривоніс:) Дай Боже від шляхти народ звільнити (О. Корнійчук); Демократія розкріпачила народ. — Пор. I. 1. звільня́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкабалити — розкабали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкабалити — див. розкабаляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкабалити — РОЗКАБАЛИ́ТИ див. розкабаля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розкабалити — РОЗКАБАЛИ́ТИ див. розкабаля́ти. Словник української мови в 11 томах