розкомизитися
РОЗВЕРЕДУВА́ТИСЯ розм. (стати вередливим), РОЗКАПРИЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗКОМИЗИТИСЯ розм., РОЗКОВЕРЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗВЕРЕДУВА́ТИ розм., РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ діал. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: "їсти та й їсти, бабо!" (Панас Мирний); Дитина розковерзувалася (Словник Б. Грінченка); Настя.. жаліється — і радиться, що се або з Грицем, або з Івасем подіялося, коли часом те або друге чого розвередує (Панас Мирний); (Матрона (до Рябини):) Овва! А ти чого розвередився та розприндився? (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкомизитися — розкомизи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розкомизитися — див. вередувати; перечити Словник синонімів Вусика
- розкомизитися — -ижуся, -изишся, док., розм. Почати дуже вередувати, капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкомизитися — РОЗКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Почати дуже комизитися, вередувати, капризувати. Словник української мови у 20 томах
- розкомизитися — РОЗКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Почати дуже вередувати, капризувати. Словник української мови в 11 томах