розкопини
РОЗКО́ПКИ (роботи, спрямовані на пошуки й добування чогось з-під землі, снігу, руїн тощо), РО́ЗКОПИ, РОЗКО́ПИНИ. Тарас їздив влітку з своєю Археологічною комісією на розкопки старих могил (О. Іваненко); — Я б радив усім лишитися на якийсь день. Відпочили б, подивилися б на наші розкопини (Г. Коцюба).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкопини — розко́пини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- розкопини — -ин, мн. Те саме, що розкопка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкопини — РОЗКО́ПИНИ див. ро́зкопи. Словник української мови у 20 томах
- розкопини — РОЗКО́ПИНИ, ин, мн. Те саме, що розко́пка 2. - Я б радив усім лишитися [на острові] на якийсь день. Відпочили б, подивилися б на наші розкопини і на природу, рибки половили б (Коцюба, Нові береги, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах