1. Словник синонімів української мови

розлютованість

ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); (Агафія:) Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив (син) кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). — Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлютованість — розлюто́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розлютованість — -ності, ж. Стан за знач. розлютований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлютованість — РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розлюто́ваний 2. Словник української мови у 20 томах
  4. розлютованість — РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розлюто́ваний 2. Словник української мови в 11 томах