розмарений

ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (О. Ковінька); Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож (О. Кобилянська); Мовчить (Паріс) розмарений, поглядає на царський двір (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмарений — розма́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розмарений — -а, -е, розм. Дуже замріяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмарений — РОЗМА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дуже замріяний. Сон мені склепить палкії очі, Розмарені, утомлені від мрії, .. Бринить струна тужливим, дивним співом (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. розмарений — РОЗМА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дуже замріяний. Сон мені склепить палкії очі, Розмарені, утомлені від мрії, ..Бринить струна тужливим, дивним співом (Л. Укр., І, 1951, 466). Словник української мови в 11 томах