1. Словник синонімів української мови

розмах

ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал. Розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки (І. Нечуй-Левицький); "Хелло!" — десь далеко на безмовній лінії свистав шугастий вітер.., кілька секунд необжитий, незалюднений простір над північною півкулею давав їй знати про себе (О. Забужко); — Дивлюсь оце, пане, на небо, .. і мені страшно стає від тої безмежної просторіні (Вал. Шевчук); Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (О. Гончар); Він сам не пам'ятає, коли і як та чудова краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Панас Мирний); Після карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (М. Стельмах); Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? ..А ці розлоги, що розкинулись ген-ген за горами та долинами, скільки оком захопиш! ..Адже то панське!.. (М. Коцюбинський); Дороги відкривали нам нові й нові обшири землі (А. Хорунжий); Солону шир морів в жадобі й марнім сні Три роки пінив він і напинав вітрила (переклад М. Зерова); Я довго так її шукав На розширі полів (А. Малишко); Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй, — Може, там його вітром розмає (Леся Українка); Ми піднялися вгору ще — і світлою долиною відкрилося просторище (О. Упеник); Привілля озерних незайманих вод, І хащі лісів у осіннім полоні... (І. Нехода); За річкою — широка простора зелених плавнів, засипана вся південним промінням (М. Коцюбинський). — Пор. безме́жжя.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмах — ро́змах 1 іменник чоловічого роду дія; широчінь; різноманітність ро́змах 2 іменник чоловічого роду амплітуда; відстань Орфографічний словник української мови
  2. розмах — (руки) помах, змах; ФР. розгін; (маятника) амплітуда коливань; (крил) розкрил, розкрилля; (робіт) широта, широчінь; (аварії) маштаб, розмір, обсяг; (плуга) засяг; (небувалий) розвиток. Словник синонімів Караванського
  3. розмах — [розмах] -ху, м. (на) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розмах — -у, ч. 1》 Дія за знач. розмахнути, розмахувати і розмахнутися, розмахуватися. З (із) [усього] розмаху; З розмахом — а) з силою, розмахнувшись, замахнувшись; б) з розгону. 2》 Величина відхилення чого-небудь від положення рівноваги; амплітуда коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розмах — РО́ЗМАХ, у, ч. 1. Дія за знач. розмахну́ти, розма́хувати і розмахну́тися, розма́хуватися. Внизу [на конверті], під виведеною одним розмахом дугою, було дописано: “Від Ладнова” (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розмах — Ро́змах, -ху, в -махові і -маху; -махи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розмах — РО́ЗМАХ, у, ч. 1. Дія за знач. розмахну́ти, розма́хувати і розмахну́тися, розма́хуватися. Внизу [на конверті], під виведеною одним розмахом дугою, було дописано: «Від Ладнова» (Мик. Словник української мови в 11 томах
  8. розмах — Розмах, -ху м. Размахъ. Словник української мови Грінченка