розмити

ЗМИВА́ТИ (руйнуючи, знищуючи сильною течією, великою кількістю води, відносити кудись що-небудь), РОЗМИВА́ТИ. — Док.: зми́ти, розми́ти. На крутому схилі я мав морг поля. Коли не змивала злива, то збирав трохи жита (С. Чорнобривець); Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева (К. Гордієнко).

ОСЛА́БИТИ (зробити слабшим у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні), ПОСЛА́БИТИ, ПІДІРВА́ТИ, РОЗХИТА́ТИ, ПОХИТНУ́ТИ, ПІДТОЧИ́ТИ, ЗНЕСИ́ЛИТИ, ПОТРЯСТИ́ підсил., ОБЕЗСИ́ЛИТИ підсил. рідше, РОЗМИ́ТИ рідше. — Недок.: осла́блювати, ослабля́ти рідше послабля́ти (посла́блювати), підрива́ти, розхи́тувати, підто́чувати, знеси́лювати, потряса́ти, обезси́лювати, розмива́ти. — Ви заберете найнадійніших, найкращих бійців з дружини і це ослабить, знесилить нашу дружину! (Ю. Смолич); Листівки, диверсії, вбивства — все це тримало німців у нервовій напрузі, примушувало бути насторожі і не послаблювати гарнізону в місті (Д. Бедзик); Воєнна авантюра не тільки не зміцнила царизм, а ще більше розхитала (з підручника); Не помилився Володислав — сидів собі тихенько його поплічник у Галичі і, мов шашіль, підточував Романову могутність (А. Хижняк); Потрясав (Бабек) основи імперії халіфів (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмити — розми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмити — див. розмивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмити — РОЗМИ́ТИ див. розмива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розмити — РОЗМИ́ТИ див. розмива́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. розмити — Розмити см. розмивати. Словник української мови Грінченка