розмінятися
МІНЯ́ТИСЯ (робити взаємний обмін), ОБМІ́НЮВАТИСЯ, РОЗМІ́НЮВАТИСЯ (з кимсь ким-, чим-небудь); ЗАМІНЯ́ТИСЯ, ЗАМІ́НЮВАТИСЯ (поступатися місцем комусь, чомусь); ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ (ким-небудь іншим; один з одним або місцем з кимсь, чимсь; зазнавати якихось змін). — Док.: поміня́тися, зміня́тися, обміня́тися, розміня́тися, заміни́тися, заміня́тися, переміни́тися. (Анна (міняється з ним перснями):) Ось мій (Леся Українка); Ми ще й не бачили одне одного. Познайомилися,.. потм обмнялися фотокартками (З. Мороз); Через сусідських хлопчаків обмінювалась (Ляля) лаконічними записками з друзями (О. Гончар); У нас в Чернігові є кілька родин, що охоче замінялися би дітьми на вакації (М. Коцюбинський); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (І. Ле); Зненависть задавлена почала перемінятися на одчай (Б. Грінченко); Усе змінилося. Якісь темні, гидкі зариси, викривлені постаті й лиця перемінюються в щораз нові страшні потвори (Н. Кобринська).
Значення в інших словниках
- розмінятися — розміня́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмінятися — [розм'ін’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- розмінятися — див. розмінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмінятися — РОЗМІНЯ́ТИСЯ див. розмі́нюватися. Словник української мови у 20 томах
- розмінятися — розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту). Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги. Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П. Фразеологічний словник української мови
- розмінятися — РОЗМІНЯ́ТИСЯ див. розмі́нюватися. Словник української мови в 11 томах
- розмінятися — Розміня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V. Словник української мови Грінченка