розміркований

РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові..." (І. Нечуй-Левицький); Він з природи розважливий, ні перед чим і ні перед ким не торопів (Ю. Мушкетик); Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар); Раціоналістична людина; Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухати наївну казку (М. Рильський); — Не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не боягузливий, і не розтратливий (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміркований — розмірко́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розміркований — -а, -е, розм. Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розміркований — РОЗМІРКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий. – Не буду для Вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом; не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не безглуздий (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розміркований — Розмірко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розміркований — РОЗМІРКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий. — Не буду для Вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом; не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не безглуздий (Н.-Лев., VI, 1966, 54). Словник української мови в 11 томах