розмішати
I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмішати — розміша́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмішати — див. розмішувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмішати — РОЗМІША́ТИ див. розмі́шувати². Словник української мови у 20 томах
- розмішати — РОЗМІША́ТИ див. розмі́шувати². Словник української мови в 11 томах
- розмішати — Розмішати см. ii. розмішувати. Словник української мови Грінченка