розоритися
РОЗОРЯ́ТИСЯ (РОЗО́РЮВАТИСЯ) (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ (ПРОГОРА́ТИ) розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯ розм. (перев. від марнотратства). — Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. — Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (М. Чабанівський); Прогорівши на молотарках, дід Митро вдався до нової комерції: почав будувати млин-вітряк (В. Минко); (Петро:) Був у нас посередник, чоловік нічого собі, тільки все гроші позичав, через те і промотався (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розоритися — розори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розоритися — див. розорятися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розоритися — РОЗОРИ́ТИСЯ див. розоря́тися¹. Словник української мови у 20 томах
- розоритися — РОЗОРИ́ТИСЯ див. розоря́тися¹. Словник української мови в 11 томах
- розоритися — Розорятися, -ряюся, -єшся сов. в. розоритися, -рюся, -ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748. Словник української мови Грінченка