розпалахкотітися
РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ (РОЗТЛІ́ТИСЯ) розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). — Недок.: розгоря́тися (розгора́тися), розпа́люватися (розпаля́тися), розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися (роздима́тися). Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- розпалахкотітися — розпалахкоті́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розпалахкотітися — -очуся, -отишся і рідко розпалахкотатися, -очуся, -очешся, док. Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум'ям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпалахкотітися — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум'ям. На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- розпалахкотітися — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум’ям. На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (Вас., Незібр. тв., 1941, 86). Словник української мови в 11 томах