розпилювати

РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (різким рухом, з силою). — Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти (розітну́ти), розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли (хлопці) старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпилювати — розпи́лювати 1 дієслово недоконаного виду розсіювати розпи́лювати 2 дієслово недоконаного виду розрізувати Орфографічний словник української мови
  2. розпилювати — I див. розпиляти I. II -юю, -юєш, недок., розпиляти, -яю, -яєш, док., перех. Розрізувати пилкою або напилком на частини (дерево, метал і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпилювати — Порошити, випорошувати, випорошити, повипорошувати, запорошувати, запорошити, позапорошувати, напорошувати, напорошити, понапорошувати . Словник чужослів Павло Штепа
  4. розпилювати — РОЗПИ́ЛЮВАТИ¹ див. розпиля́ти¹. РОЗПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., РОЗПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Розрізувати пилкою або напилком на частини (дерево, метал і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. розпилювати — Розпи́лювати, -пи́люю, -пи́люєш; розпиля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпилювати — РОЗПИ́ЛЮВАТИ¹ див. розпиля́ти¹. РОЗПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., РОЗПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Розрізувати пилкою або напилком на частини (дерево, метал і т. ін.). Словник української мови в 11 томах