розплюскати

РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Гримайло); Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (К. Гордієнко); Кінські копита розляпують багнюку (Григорій Тютюнник); Щедро зливає Настя, аж розпліскує (О. Гончар); Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю і, розплюскуючи по дорозі, подала студентові (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплюскати — розплю́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розплюскати — див. розплюскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплюскати — РОЗПЛЮ́СКАТИ див. розплю́скувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розплюскати — РОЗПЛЮ́СКАТИ див. розплю́скувати. Словник української мови в 11 томах