розробити

ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док.: досліди́ти, ви́вчити, опрацюва́ти, розроби́ти, розгля́нути, оброби́ти, просте́жити, просліди́ти, прослідкува́ти. В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (М. Рильський); Матерію мій розум стежить, вивчає рух, закон подій... (П. Тичина); Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин); Проблеми аквакультури розробляють учені Інституту біології південних морів (з журналу); Се свідчить про вищий розвій народного самопізнання, коли народ зачинає критично розглядати суспільний устрій (І. Франко); Обробляти результати спостережень; Яка це радісна і захоплююча справа — простежувати, вивчати, аналізувати факти (Л. Новиченко); Просліджувати генеалогію роду.

ОПРАЦЬО́ВУВАТИ (підготовляти що-небудь, ретельно продумуючи все в деталях), РОЗРОБЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ. — Док.: опрацюва́ти, розроби́ти, підготува́ти. Кільчевський почав опрацьовувати план нападу на ворога (І. Сенченко); Лисенко почав розробляти свою наукову працю про українську народну творчість (з газети); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розробити — розроби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розробити — [розробитие] -роубл'у, -обиеш, -робл'ат'; нак. -би, -роуб'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. розробити — див. розробляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розробити — РОЗРОБИ́ТИ див. розробля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. розробити — РОЗРОБИ́ТИ див. розробля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розробити — Розробити см. розроблювати. Словник української мови Грінченка