розроджуватися

НАРОДИ́ТИ без додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯ розм., ОБРОДИ́НИТИСЯ розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ розм. — Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися. Одарка й Катерина не спускали з Яринки очей, ходили біля неї так, ніби вона була першою жінкою на світі, що мала народити (М. Зарудний); Солоху взяли в тюрму. Там вона й родила (Панас Мирний); На ту гору усе лізуть ті жінки, що на цім світі не розродились (І. Манжура); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (І. Нечуй-Левицький); У мене жінка розсипалась (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розроджуватися — розро́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розроджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розродитися, -роджуся, -родишся, док. Народжувати дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розроджуватися — РОЗРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. Народжувати дитину. Мати мліла, ось-ось могла розродитися на вулиці при лютім морозі, але, зціпивши зуби та вибиваючись із решток сил, посувалась уперед. Словник української мови у 20 томах
  4. розроджуватися — РОЗРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. Народжувати дитину. Може, вже там і розродилась Мокрина? Кого-то їй доля цього разу пошле — сина чи дочку? (Гончар, II, 1959, 253); *Образно. Словник української мови в 11 томах