розсекретити

РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ (робити доступним, відомим щось таємне), РОЗТАЄМНИ́ЧУВАТИ розм. — Док.: розсекре́тити, розтаємни́чити. — Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсекретити — розсекре́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсекретити — див. розсекречувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсекретити — РОЗСЕКРЕ́ТИТИ див. розсекре́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розсекретити — РОЗСЕКРЕ́ТИТИ див. розсекре́чувати. Словник української мови в 11 томах